ЖМУ́РИТИ, РЮ, РИШ,
Жму́рити, рю, риш, гл. Щурить. Рання пташка зубці теребить, а пізня очиці жмурить. Ном. № 11309.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 487.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ЖМУ́РИТИ́СЯ, РЮ́СЯ, Р́ИШСЯ, →← ЖМУ́РИ, РІВ,